здужалий

ЗДУЖА́ЛИЙ, а, е, рідко. Міцний, дужий.

Усім хазяйством доводиться правувати Максимові. А тепер ще — лікнеп. Важко, але нічого — хлопець здужалий, ще й не те вивезе… (Речм., Весн. грози, 1961, 78).

Значення в інших словниках

1. здужалий — здужа́лий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. здужалий — див. сильний  Словник синонімів Вусика
3. здужалий — -а, -е, рідко. Міцний, дужий.  Великий тлумачний словник сучасної мови