землевпорядник
ЗЕМЛЕВПОРЯ́ДНИК, а, ч. Спеціаліст із землевпорядкування.
Проектуючи закладання садів на схилах, до цієї роботи треба залучити землевпорядників, грунтознавців (Колг. Укр., 3, 1962, 36);
*У порівн. Бійці йшли неквапно, на весь зріст, рухались і прямо, і навскіс, розходячись променями, наче обмірювали все поле, як землевпорядники (Гончар, III, 1959, 219).
Словник української мови (СУМ-11)