землевпорядний

ЗЕМЛЕВПОРЯ́ДНИЙ, а, е. Стос. до землевпорядкування.

Велику стійкість у боротьбі проти здійснення аграрної столипінської реформи проявили селяни с. Губарівки, Богодухівського повіту, Харківської губернії, які виступили проти проведення землевпорядних робіт і виділення куркулям кращої землі на відруби (Іст. УРСР, І, 1953, 673).

Значення в інших словниках

1. землевпорядний — землевпоря́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. землевпорядний — -а, -е. Стос. до землевпорядкування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. землевпорядний — Землевпоря́дний aбo землевпоря́дчий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)