зет

ЗЕТ, а, ч. і с.

1. Остання літера латинського алфавіту на позначення приголосного звука «z».

Курсивне зет.

◊ Від а до зет див. а¹.

2. Умовне позначення невідомої або неназваної особи, числа.

Значення в інших словниках

1. зет — зет іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зет — -а. 1》 ч. і с. Назва останньої літери латинського алфавіту. 2》 ч., мат. Позначення латинською літерою z невідомої або змінної величини. || Умовне позначення невідомого або такого, що навмисно не називається, числа або особи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зет — від а до я (до зет). Від початку до кінця; все. Учень прочитав книжку від а до я (З газети).  Фразеологічний словник української мови