зжмаканий

ЗЖМА́КАНИЙ, ЗІЖМА́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зжма́кати, зіжма́кати;

// У знач. прикм.

Хоч прекрасні блакитні очі молодої жінки були сухі, мокра, зіжмакана хустка в руках свідчила про те, що вона плакала ще до розмови (Ле, Клен. лист, 1960, 7).

Значення в інших словниках

1. зжмаканий — зжма́каний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. зжмаканий — зіжмаканий, -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до зжмакати, зіжмакати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зжмаканий — ЗЖМА́КАНИЙ див. зіжма́каний.  Словник української мови у 20 томах
4. зжмаканий — ЗІМ'Я́ТИЙ прикм. (який зім'явся чи якого зім'яли), ПОМ'Я́ТИЙ, М'Я́ТИЙ, ПО́БГАНИЙ, ЗЖМА́КАНИЙ (ЗІЖМА́КАНИЙ) розм., ПОЖМА́КАНИЙ розм., ЗАЖМА́КАНИЙ розм., ПОЖМАКО́ВАНИЙ рідко. Ольга взяла зім'ятий і брудний лист (Я.  Словник синонімів української мови