Великий тлумачний словник сучасної мови

зжмаканий

зжма́каний

зіжмаканий, -а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зжмакати, зіжмакати.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зжмаканий — зжма́каний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зжмаканий — ЗЖМА́КАНИЙ див. зіжма́каний.  Словник української мови у 20 томах
  3. зжмаканий — ЗІМ'Я́ТИЙ прикм. (який зім'явся чи якого зім'яли), ПОМ'Я́ТИЙ, М'Я́ТИЙ, ПО́БГАНИЙ, ЗЖМА́КАНИЙ (ЗІЖМА́КАНИЙ) розм., ПОЖМА́КАНИЙ розм., ЗАЖМА́КАНИЙ розм., ПОЖМАКО́ВАНИЙ рідко. Ольга взяла зім'ятий і брудний лист (Я.  Словник синонімів української мови
  4. зжмаканий — ЗЖМА́КАНИЙ, ЗІЖМА́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зжма́кати, зіжма́кати; // У знач. прикм. Хоч прекрасні блакитні очі молодої жінки були сухі, мокра, зіжмакана хустка в руках свідчила про те, що вона плакала ще до розмови (Ле, Клен. лист, 1960, 7).  Словник української мови в 11 томах