ззамолоду

ЗЗА́МОЛОДУ, присл. За молодих літ, у молоді роки; замолоду.

— Тяжко, брате, Людей на старість розпізнати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати (Шевч., II, 1953, 51);

Вони вдвох приятелювали ще ззамолоду, навіть змалку (Н.-Лев., І, 1956, 116).

Значення в інших словниках

1. ззамолоду — зза́молоду прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ззамолоду — присл. За молодих літ, у молоді роки; замолоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ззамолоду — Ззамолоду нар. Съизмолоду. Полись танцював ззамолоду. Левиц. Пов. 54.  Словник української мови Грінченка