зимуючий

ЗИМУ́ЮЧИЙ, а, е. Який переносить, витримує зимові холоди.

Пасинки можна видаляти разом з зимуючою брунькою (Колг. Укр., 5, 1962, 38);

Зимуюча гусінь.

Значення в інших словниках

1. зимуючий — зиму́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зимуючий — -а, -е. Який переносить, витримує зимові холоди. Зимуюча гусінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови