Великий тлумачний словник сучасної мови

зимуючий

зиму́ючий

-а, -е.

Який переносить, витримує зимові холоди. Зимуюча гусінь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зимуючий — зиму́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. зимуючий — ЗИМУ́ЮЧИЙ, а, е. Який переносить, витримує зимові холоди. Пасинки можна видаляти разом з зимуючою брунькою (Колг. Укр., 5, 1962, 38); Зимуюча гусінь.  Словник української мови в 11 томах