злада

ЗЛА́ДА, и, ж., діал. Злагода.

Поклін тому, хто вносить чесну зладу В людські серця одверті і не злі (Мал., II, 1958, 168).

Значення в інших словниках

1. злада — зла́да іменник жіночого роду злагода діал.  Орфографічний словник української мови
2. злада — -и, ж., діал. Злагода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злада — ЗГО́ДА (у співжитті, стосунках), ЗЛА́ГОДА, ЛАД, МИР, СПО́КІЙ, ПОРОЗУМІ́ННЯ, ЛА́ГОДА розм., ЗЛА́ДА діал., ПО́КІЙ заст., РЯД заст., рідко. Оверко з батьком, матір'ю повів розсудливу річ, у сім'ї настала любов і згода (К.  Словник синонімів української мови
4. злада — Злада, -ди ж. = злагода 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка