злада
ЗГО́ДА (у співжитті, стосунках), ЗЛА́ГОДА, ЛАД, МИР, СПО́КІЙ, ПОРОЗУМІ́ННЯ, ЛА́ГОДА розм., ЗЛА́ДА діал., ПО́КІЙ заст., РЯД заст., рідко. Оверко з батьком, матір'ю повів розсудливу річ, у сім'ї настала любов і згода (К. Гордієнко); Ми закликаємо до згоди, Показуєм щасливу путь; Нехай на світі всі народи В добрі і в злагоді живуть! (Д. Павличко); Вся сім'я назброїлася на одне діло, — затихли в неї лайка і сварка, настав тихий мир та лад (Панас Мирний); Нічим їй ніхто не догодить, ні з ким жити в покої, в лагоді не може (М. Коцюбинський); Докіль не буде в людства злади?! (М. Вінграновський); — Дайте мені поміч, зробіть межи нами ряд. Короп наважився мене з світа зігнати! (Лесь Мартович).
Словник синонімів української мови