злинялий

ЗЛИНЯ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до злиня́ти.

Важким поглядом він оглянув злинялий під сонцем Максимів френч (Панч, II, 1956, 16);

Дід, повернувши лице вбік і дивлячись кудись у простір злинялими від старості очима, вухом тягнувся до трибуни, пильно дослухаючись (Коз., Зол. грамота, 1939, 48);

Це був величезний старий орел, злинялий від сонця й негоди (Донч., IV, 1957, 7).

Значення в інших словниках

1. злинялий — злиня́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. злинялий — див. сірий  Словник синонімів Вусика
3. злинялий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до злиняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови