злобивий
ЗЛОБИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що злобли́вий.
— Отака моя дитина, Уляно Гаврилівно, стала. Жаліслива й сердешна. Я вже й потерпала, що його там злобивим вовкулакою зроблять (Кучер, Трудна любов, 1960, 20).
Словник української мови (СУМ-11)