зловживати
ЗЛОВЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗЛОВЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., чим. Вживати, використовувати що-небудь на зло або шкоду комусь.
— Ти тут сорок хвилин зловживав нашим терпінням (Руд., Вітер.., 1958, 40);
[Норма:] Він зловживав вашим довір’ям і вашою любов’ю, так? (Галан, І, 1960, 423);
// Користуватися чим-небудь у більшій, ніж належить, кількості.
Деякі письменники зловживають у своїх творах «фольклорними елементами» (Рильський, III, 1956, 70);
До кімнати увійшла ще досить молода, вродлива жінка, яка не уникала косметики, але й не зловживала нею (Дмит., Розлука, 1957, 17).
Словник української мови (СУМ-11)