злорадий

ЗЛОРА́ДИЙ, а, е. Який виражає злорадство.

За нами мчить.. якась орда велика, незчисленна, вона гукає, гоготить, регоче злорадим сміхом, людоїдським (Л. Укр., І, 1951, 313);

// Сповнений злорадства.

Розповідь про пригоду з Мурою Іван Корнійович вислухав майже з злорадою насолодою (Сенч., Опов.., 1959, 118).

Значення в інших словниках

1. злорадий — злора́дий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. злорадий — див. злий  Словник синонімів Вусика
3. злорадий — -а, -е. Який виражає злорадство. || Сповнений злорадства.  Великий тлумачний словник сучасної мови