Словник української мови в 11 томах

злостивість

ЗЛОСТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. злости́вий.

Які не люті ви [вітер, мороз, сніги], але стократ За вас жорстокіша злостивість (Бернс, Вибр., перекл. Мисика, 1959, 122);

Безбарвні очі, схожі на сіре петербурзьке небо, не виявляли ні злостивості, ні обурення, ні погрози (Рибак, Помилка.., 1940, 31).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. злостивість — злости́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. злостивість — -вості, ж. Стан за знач. злостивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови