злощастя

ЗЛОЩА́СТЯ, я, с. Нещаслива доля; нещастя.

З тими бандерівцями прийшло злощастя для нашої землі (Мельн., Коли кров.., 1960, 63).

Значення в інших словниках

1. злощастя — злоща́стя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. злощастя — -я, с. Нещаслива доля; нещастя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злощастя — НЕДО́ЛЯ (нещаслива, гірка доля), БЕЗДО́ЛЛЯ, БЕЗТАЛА́ННЯ, БЕЗЩА́СТЯ рідше, ЗЛОЩА́СТЯ підсил. рідше. — Слухай, милий мій.. мушу ділити з тобою долю й недолю, мушу бути з тобою весь вік (Г.  Словник синонімів української мови