змиршавілий

ЗМИ́РШАВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зми́ршавіти;

// У знач. прикм.

На змиршавілу корівчину Захар.. дивиться, придивляється, як вона хвата конюшину, люцерну, мітлицю (Горд., Чужу ниву.., 1947, 231).

Значення в інших словниках

1. змиршавілий — зми́ршавілий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. змиршавілий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
3. змиршавілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до змиршавіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови