змиршавілий

зми́ршавілий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до змиршавіти.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. змиршавілий — зми́ршавілий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. змиршавілий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
3. змиршавілий — ЗМИ́РШАВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зми́ршавіти; // У знач. прикм. На змиршавілу корівчину Захар.. дивиться, придивляється, як вона хвата конюшину, люцерну, мітлицю (Горд., Чужу ниву.., 1947, 231).  Словник української мови в 11 томах