змовництво

ЗМО́ВНИЦТВО, а, с. Таємна угода, зговір змовників.

Традиції бланкізму, змовництва страшенно сильні у народовольців, до того сильні, що вони не можуть собі уявити політичної боротьби інакше, як у формі політичної змови (Ленін, 2, 1948, 303).

Значення в інших словниках

1. змовництво — змо́вництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. змовництво — -а, с. Таємна угода, зговір змовників.  Великий тлумачний словник сучасної мови