знадвору

ЗНАДВО́РУ, рідко ІЗНАДВО́РУ, присл., розм. З зовнішнього боку приміщення; ззовні.

Служниці чепурили покої, поденщиці білили будинок знадвору (Л. Укр., III, 1952, 649);

Сьогодні після невеселої вечері Созоненко замкнув зсередини і знадвору свою простору крамницю (Стельмах, II, 1962, 92);

// З двору, з подвір’я.

Бурмістрові слова були заглушені якимсь гомоном ізнадвору (Фр., VII, 1951, 434);

Валентин Модестович мимоволі глянув собі на ноги: чи не приніс, бува, бруду знадвору? (Шовк., Інженери, 1948, 143).

Значення в інших словниках

1. знадвору — знадво́ру прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. знадвору — Знадво́ру. Ззовні. Начальник чи там призначений на то надзиратель каси має у себе ключ до середної скриньки в касі (тресор), а касиєр має ключ до самої каси знадвору. В тресорі мають переховувати ся всякі гроші, записи довжні, цінні папери і т.  Українська літературна мова на Буковині
3. знадвору — пр., ззовні, зокола, з двору, з вулиці.  Словник синонімів Караванського
4. знадвору — див. зовні  Словник синонімів Вусика
5. знадвору — рідко ізнадвору, присл., розм. З зовнішнього боку приміщення; ззовні. || З двору, з подвір'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. знадвору — ЗЗО́ВНІ (з зовнішнього боку), ЗНАДВО́РУ розм. Наша мати.. перед святами підмазувала білою глиною хату, ззовні і всередині (Т. Масенко); Хата в Звенислави теж була вся в квіткових барвах, знадвору й зсередини (П. Загребельний).  Словник синонімів української мови
7. знадвору — Знадво́ру, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. знадвору — Знадво́ру нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4.  Словник української мови Грінченка