знарошне
ЗНАРО́ШНЕ, присл., розм. Те саме, що навмисне.
Вона, невірна дитина, ..знарошне так зробила (Барв., Опов.., 1902, 225);
— Підтяніть оті гардини над вікнами. Ви, вдається, знарошне позбавляєте мене сонця,— мовила вона через хвилину (Л. Янов., І, 1959, 201).
Словник української мови (СУМ-11)