Словник української мови в 11 томах

знахабніло

ЗНАХАБНІ́ЛО. Присл. до знахабні́лий 2.

З фронту надходили нерадісні вісті — фашисти знахабніло рвалися до Москви (Цюпа, Назустріч.., 1958, 207).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. знахабніло — знахабні́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. знахабніло — Присл. до знахабнілий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови