знахабніло
ЗНАХАБНІ́ЛО. Присл. до знахабні́лий 2.
З фронту надходили нерадісні вісті — фашисти знахабніло рвалися до Москви (Цюпа, Назустріч.., 1958, 207).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знахабніло — знахабні́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- знахабніло — Присл. до знахабнілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови