знахарський

ЗНА́ХАРСЬКИЙ, рідко ЗНА́ХОРСЬКИЙ, ЗНА́ХУРСЬКИЙ, а, е, заст. Стос. до знахарства, знахорства, знахурства.

Не зіллям наговорним, не чарами знахарськими, а сльозами, щирим признанням, клятвою подружньої вірності розчулила вона Прохорове серце, повернула його до сім’ї (Шиян, Баланда, 1957, 235).

Значення в інших словниках

1. знахарський — зна́харський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. знахарський — рідко знахорський, знахурський, -а, -е, заст. Стос. до знахарства, знахорства, знахурства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знахарський — Знахарський, -а, -е Знахарскій.  Словник української мови Грінченка