знахарювати —
знахарюва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
знахарювати —
див. знахарувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
знахарювати —
Знахарювати, -рюю, -єш гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.
Словник української мови Грінченка