знеохочуватися

ЗНЕОХО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗНЕОХО́ТИТИСЯ, о́чуся, о́тишся, док., розм. Втрачати бажання, прагнення до чого-небудь.

Я не вмів говорити по-польськи і спершу дуже бідував у гімназії, а особливо знеохочувався я дуже, коли професори, натякаючи на мою мужицьку ношу в нижчій гімназії, цвіркали мені в очі, що я повинен скинути хлопську одіж і в сюртук убратись або залишити школу і піти гній возити (Черемш., Тв., 1960, 380);

З тим чоловіком щось робиться, якийсь він наче приголомшений, мало говорить, почне якусь розмову, неначе й зацікавиться нею, а потім раптом знеохотиться, урве, замовкне (Л. Укр., V, 1956, 362).

Значення в інших словниках

1. знеохочуватися — знеохо́чуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. знеохочуватися — див. зневірюватися  Словник синонімів Вусика
3. знеохочуватися — -уюся, -уєшся, недок., знеохотитися, -очуся, -отишся, док., розм. Втрачати бажання, прагнення до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. знеохочуватися — ЗБАЙДУЖІ́ТИ (втратити інтерес, стати байдужим до кого-, чого-небудь), ЗБАЙДУЖНІ́ТИ рідше, ПОГА́СНУТИ підсил., ЗНЕОХО́ТИТИСЯ розм.; ОГРУБІ́ТИ, ОЧЕ́РСТВІ́ТИ, ОТУПІ́ТИ (внаслідок несприятливих життєвих обставин)...  Словник синонімів української мови