знепокоєний

ЗНЕПОКО́ЄНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що занепоко́єний.

Сумний та знепокоєний вертався Цигуля на село. По дорозі зайшов до коваля — похвалитися йому та й таки порадитись (Головко, II, 1957, 332).

Значення в інших словниках

1. знепокоєний — знепоко́єний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. знепокоєний — -а, -е, рідко. Те саме, що занепокоєний.  Великий тлумачний словник сучасної мови