знепокоєно

ЗНЕПОКО́ЄНО, рідко. Присл. до знепоко́єний.

— Дівчата, а де ж Оксана? Усі в конторі мовчали.. Килина Іванівна, уже знепокоєно: — Що трапилось? Та не мовчіть же! (Головко, І, 1957, 397).

Значення в інших словниках

1. знепокоєно — знепоко́єно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. знепокоєно — рідко. Присл. до знепокоєний.  Великий тлумачний словник сучасної мови