Словник української мови в 11 томах

знирнути

ЗНИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Винирнути.

— Адже не знирнула, так вона і не відьма (Кв.-Осн., II, 1956, 180);

Спливе поверх води його загоріле тіло та так і плигоне вперед; поки він замахнеться другою [рукою], злегка прикриється воно водою, а там знову знирне і поверх води мчиться на той бік (Мирний, IV, 1955, 318).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. знирнути — знирну́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. знирнути — -ну, -неш, док., діал. Винирнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знирнути — Знирну́ти, -ну́, -не́ш гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма. Кв. II. 94.  Словник української мови Грінченка