знирнути
ЗНИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Винирнути.
— Адже не знирнула, так вона і не відьма (Кв.-Осн., II, 1956, 180);
Спливе поверх води його загоріле тіло та так і плигоне вперед; поки він замахнеться другою [рукою], злегка прикриється воно водою, а там знову знирне і поверх води мчиться на той бік (Мирний, IV, 1955, 318).
Словник української мови (СУМ-11)