знічено

ЗНІ́ЧЕНО. Присл. до зні́чений 2.

Гарецький знічено обвів присутніх поглядом і признався, що в нього при собі немає грошей (Кочура, Зол. грамота, 1960, 230);

— Ми стріляти не вміємо,— знічено усміхалися дівчата (Тют., Вир, 1964, 307).

Значення в інших словниках

1. знічено — зні́чено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. знічено — Присл. до знічений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови