зобачення

ЗОБА́ЧЕННЯ, я, с., діал. Побачення.

— Кола хочете, тепер пришлю їх [гроші], а ні, то передам при зобаченні (Л. Укр., V, 1956, 151).

До зоба́чення — те само, що До поба́чення ( див. поба́чення).

— Проводив ось їх, — сказав Проценко, указуючи рукою на Христю.. —А тепер їду додому. До зобачення (Мирний, III, 1954, 296).

Значення в інших словниках

1. зобачення — зоба́чення іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. зобачення — -я, с., діал. Побачення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зобачення — ЗУ́СТРІЧ, СТРІ́ЧА розм.; ПОБА́ЧЕННЯ, РАНДЕВУ́, СПІТКА́ННЯ, ЗОБА́ЧЕННЯ діал., СХО́ДИНИ діал., БА́ЧЕННЯ рідко, СХО́ДЖЕННЯ рідко (перев. за попередньою домовленістю). Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (С.  Словник синонімів української мови
4. зобачення — Зоба́чення, -ння; -чення, -чень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зобачення — Зобачення, -ня с. Свиданіе. Желех.  Словник української мови Грінченка