Словник української мови в 11 томах

зобачити

ЗОБА́ЧИТИ див. забача́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зобачити — зоба́чити дієслово доконаного виду помітити розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зобачити — див. забачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зобачити — Зоба́чити, -ба́чу, -ба́чиш, -ба́чать; зоба́ч, -ба́чте = поба́чити  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зобачити — Зобачити см. зобачати.  Словник української мови Грінченка