зобачити

зоба́чити

див. забачати.

Значення в інших словниках

1. зобачити — зоба́чити дієслово доконаного виду помітити розм.  Орфографічний словник української мови
2. зобачити — Зоба́чити, -ба́чу, -ба́чиш, -ба́чать; зоба́ч, -ба́чте = поба́чити  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. зобачити — ЗОБА́ЧИТИ див. забача́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. зобачити — Зобачити см. зобачати.  Словник української мови Грінченка