зобачити Зоба́чити, -ба́чу, -ба́чиш, -ба́чать; зоба́ч, -ба́чте = поба́чити Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках зобачити — зоба́чити дієслово доконаного виду помітити розм. Орфографічний словник української мови зобачити — див. забачати. Великий тлумачний словник сучасної мови зобачити — ЗОБА́ЧИТИ див. забача́ти. Словник української мови в 11 томах зобачити — Зобачити см. зобачати. Словник української мови Грінченка