зойкання

ЗО́ЙКАННЯ, я, с. Те саме, що зойк.

Чути зойкання зловіще (Фр., XIII, 1954, 177);

*Образно. Міські огні, залізні крики і тоскне зойкання гудків… (Сос., І, 1957, 92).

Значення в інших словниках

1. зойкання — зо́йкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зойкання — -я, с. Те саме, що зойк.  Великий тлумачний словник сучасної мови