1. Словник української мови в 11 томах

зойкання

ЗО́ЙКАННЯ, я, с. Те саме, що зойк.

Чути зойкання зловіще (Фр., XIII, 1954, 177);

*Образно. Міські огні, залізні крики і тоскне зойкання гудків… (Сос., І, 1957, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зойкання — зо́йкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зойкання — -я, с. Те саме, що зойк. Великий тлумачний словник сучасної мови