зокрема

ЗОКРЕ́МА́, присл.

1. Окремо, особисто.

— Покличте Жана…— звернувся до всіх і ні до кого зокрема Аркадій Петрович (Коцюб., II, 1955, 385);

Потроху довідувався [Янек] про кожного [козака] зокрема — і хто він, і скільки має землі під полем і пасовищем, ..чи чумакує взимку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 50).

2. у спол. з ім. Уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного.

Він полюбляв, щоб до Волі приходили гості, зокрема Рада й Аліна (Ю. Янов., II, 1954, 84);

Радянське мистецтво, як мистецтво нової епохи, виникло і розвинулося.. не в стороні від досягнень вітчизняної і зарубіжної культури взагалі, мистецтва зокрема (Ком. Укр., 12, 1963,43).

Значення в інших словниках

1. зокрема — зокре́ма́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зокрема — пр., зосібна, окремо; (такий і такий) особисто, персонально.  Словник синонімів Караванського
3. зокрема — присл. 1》 Окремо, особисто. 2》 у спол. з ім. Уживається для підкреслення, вирізнення чого-небудь з-поміж однотипного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зокрема — НАПРИ́КЛАД вставн. сл. (ужив. при переліку, уточненні, при поясненні слова в реченні: вводить у речення слова, що служать для ілюстрації, пояснення попереднього викладу), СКАЖІ́МО у знач. вставн. сл., ПРИМІ́РОМ розм.; ДЛЯ ПРИ́КЛАДУ (ужив.  Словник синонімів української мови
5. зокрема — Зокре́ма, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)