золотарник

ЗОЛОТА́РНИК, а, ч. Те саме, що золоту́шник.

Рослини, у яких квітки мають схожий медовий аромат, наприклад, конюшина, будяк канадський, золотарник,виділяють, мабуть, різні речовини (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 284);

Чогось такий жаль охопив мене за.. отими галявинами, де так гарно цвіте перестріч і золотарник (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 23).

Значення в інших словниках

1. золотарник — золота́рник іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. золотарник — -а, ч. Те саме, що золотушник.  Великий тлумачний словник сучасної мови