золотушник

ЗОЛОТУ́ШНИК, а, ч. (Solidago L.). Багаторічна трав’яниста рослина з жовтими квітами.

∆ Золоту́шник звича́йний (Solidago virqaurea L.) — найпоширеніший представник роду цієї рослини; квітки й листя дають жовту фарбу; медонос.

Значення в інших словниках

1. золотушник — золоту́шник іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. золотушник — -а, ч. Багаторічна трав'яниста рослина з жовтими квітами. Золотушник звичайний — найпоширеніший представник роду цієї рослини; квітки й листя дають жовту фарбу; медонос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. золотушник — Золотушник, -ка м. раст. a) Inula britanica. б) = золотуха 3 а. ЗЮЗО. І. 137. 2) пт. Пчеловоръ, Meropsapiaster. Вх. Пч. II. 12.  Словник української мови Грінченка