зрадництво

ЗРА́ДНИЦТВО, а, с. Поведінка, вчинки зрадника.

На своєму досвіді народні маси переконувалися у правильності лінії більшовиків, все ясніше бачили брехню і зрадництво націоналістів (Рад. літ-во, 3, 1957, 7).

Значення в інших словниках

1. зрадництво — зра́дництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зрадництво — -а, с. Поведінка, вчинки зрадника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зрадництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО (відмова від своїх ідеалів, принципів, політичних переконань і т. ін.), РЕНЕГА́ТСТВО, ЗРА́ДА, ЗРА́ДНИЦТВО, ЗРЕ́ЧЕННЯ, ВІДРЕ́ЧЕННЯ рідше, ВІДСТУ́ПСТВО діал.  Словник синонімів української мови
4. зрадництво — Зра́дництво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)