зречевлювати

ЗРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗРЕЧЕ́ВИТИ, влю, виш; мн. зрече́влять, док., перех., рідко. Втілювати що-небудь у щось речове, матеріальне.

І жить — це значить жить. Зречевлювати труд, Зречевлювати мисль (Бажан, Вибр., 1940, 105).

Значення в інших словниках

1. зречевлювати — зрече́влювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зречевлювати — -юю, -юєш, недок., зречевити, -влю, -виш; мн. зречевлять; док., перех., рідко. Втілювати що-небудь у щось речове, матеріальне.  Великий тлумачний словник сучасної мови