зрихтувати

ЗРИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех.

1. розм. Док. до рихтува́ти 1.

На своє поле Чуплак зрихтував купу гною (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17).

2. техн. Док. до рихтува́ти 2.

Значення в інших словниках

1. зрихтувати — зрихтува́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. зрихтувати — -ую, -уєш, перех. 1》 розм. Док. до рихтувати 1). 2》 тех. Док. до рихтувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зрихтувати — ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови