зрихтований

ЗРИХТО́ВАНИЙ, а, е, розм., техн. Дієпр. пас. мин. ч. до зрихтува́ти.

Худенькі бідняцькі шкапинки із шкури вилазили, тягнучи погано врихтовані плуги (Стельмах, II, 1962, 150).

Значення в інших словниках

1. зрихтований — зрихто́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. зрихтований — -а, -е, розм., тех. Дієприкм. пас. мин. ч. до зрихтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови