зряду
ЗРЯ́ДУ, присл., розм. Те саме, що підря́д.
На селі, коли семінарист зайде до якої дочки батюшки двічі зряду, то вже це був певний знак, що він постановив собі вже свататись (Н.-Лев., IV, 1956, 124);
Двома влучними пострілами зряду лейтенант дощенту зруйнував місток (Ле, Мої листи, 1945, 15).
Словник української мови (СУМ-11)