зряду

ПІДРЯ́Д (один за одним; без перерви); ПО́СПІЛЬ, ПОСЛІДО́ВНО, УРЯ́Д (ВРЯД), ЗРЯ́ДУ розм., ПО́КОТОМ розм., О́БРЯДНО діал., ПО́МІЖ діал. Шукала (Маруся) сухих дров, але мало знаходила: трафилося підряд кілька дощистих днів (Г. Хоткевич); Він часом три або чотири дні поспіль не ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький); Думали над тим, як швидше призвичаїти тварин до механічного доїння.. Все робилося послідовно і методично (І. Волошин); Андрій бачив уряд кілька паровозів, біля яких порались якісь дивні, чорні люди (Д. Бедзик); Пісні тихії, сумнії, Виливайтесь рівно, вряд (І. Франко); — Як провалилась на першому екзамені, так і пішло відтоді... Самі провали! Усі п'ять років зряду (А. Головко); Покотом же косило тоді дітей — з вулиці в вулицю (Є. Кротевич); У трьох дворах поміж вигинула скотина (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. зряду — присл., розм. Те саме, що поспіль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зряду — див. підряд  Словник чужослів Павло Штепа
3. зряду — зря́ду прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
4. зряду — ЗРЯ́ДУ, присл., розм. Те саме, що підря́д. На селі, коли семінарист зайде до якої дочки батюшки двічі зряду, то вже це був певний знак, що він постановив собі вже свататись (Н.-Лев., IV, 1956, 124); Двома влучними пострілами зряду лейтенант дощенту зруйнував місток (Ле, Мої листи, 1945, 15).  Словник української мови в 11 томах