зрячий
ЗРЯ́ЧИЙ (який має зір, бачить), ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ). — Він увесь як синій лебідь, — продовжувала дівчинка. — Тільки зрячим не можна на нього дивитись, бо осліпнеш... (О. Донченко); (Кобзар:) Та родився я видючим... А осліп... (Панас Мирний); Я йшла за ними, як сліпий за видющим (О. Кобилянська).
Словник синонімів української мови