зрівноваженість

ЗРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. зрівнова́жений 2; спокій, витримка.

Мотря добре чує, що Олин голос втратив свою звичайну зрівноваженість (Вільде, Винен.., 1959, 25).

Значення в інших словниках

1. зрівноваженість — зрівнова́женість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зрівноваженість — -ності, ж., рідко. Властивість за знач. зрівноважений 2); спокій, витримка.  Великий тлумачний словник сучасної мови