Великий тлумачний словник сучасної мови

зрівноваженість

зрівнова́женість

-ності, ж., рідко.

Властивість за знач. зрівноважений 2); спокій, витримка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зрівноваженість — зрівнова́женість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. зрівноваженість — ЗРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. зрівнова́жений 2; спокій, витримка. Мотря добре чує, що Олин голос втратив свою звичайну зрівноваженість (Вільде, Винен.., 1959, 25).  Словник української мови в 11 томах