зубожитися

ЗУБО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., рідко. Те саме, що зубо́жіти 1.

Був собі чумак. Поздихали у його воли — зубожився так, що нічого немає… (Україна.., І, 1960, 67).

Значення в інших словниках

1. зубожитися — зубо́житися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зубожитися — -жуся, -жишся, док., рідко. Те саме, що зубожіти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зубожитися — Зубо́житися, -жуся, -жишся гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має. Рудч. Ск. II. 202.  Словник української мови Грінченка